Калита, калита. Із чого ти вилита?

Входить до хати жінка. Вона святково вбрана.

Господиня Колись мені бабуся розповідали, що мо­лодь організовувала своє дозвілля на честь Свя­того Андрія в особливій формі. Це був чудовий витвір людської фантазії. Нехай оживе одна із сторінок молодості наших прадідів. Нехай про­ростуть ці маленькі зерна доброти, щирості, надії та віри, які ми посіємо сьогодні Щедрим, багатим урожаєм. Боже! Як добре, що діти звертаються до минулого. Ріднішими їм будуть батьківські поро­ги. У людині повинно жити святе, інакше душа зачерствіє - і в неї нічого не можна буде вкласти. Отож щиро запрошую вас, любі мої, на вечорни­ці. Заходьте. Всім місця вистачить, та й веселіше буде. Ой, щось я забалакалася, побіжу ж Калиту в піч саджати, бо вже час.

(Музика. Жінка іде. Десь далеко чути дівочі голоси).

Чотири дівчини разом.

Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію

Фартухом волочу, бо вже заміж хочу!

Андрію, Андрію, на тебе конопельки сію.

Ой, дай, Боже, знати, з ким їх буду жати!

(Заходять дівчата).

1 Дівчина. Дівчата, он у Гаврилюків світиться, давайте там послухаємо.

2 Дівчина. А що ти хочеш почути?

3 Дівчина. Тихо! Бо собаки прокинуться, тоді нічого не почуєш.

(1-а дівчина підкрадається до вікна і прислуха­ється, про що гомонять у хаті).

Голос у хаті. Я ж тобі казала, почекай трохи!

3 Дівчина. (засмучено). Ой, дівчата! У хаті почула слово «почекай», а це означає, що сидіти мені ще в дівках.

4 Дівчина. Ой, ану я послухаю!

Голос у хаті. Ну, добре, вже йди та недовго!

4 Дівчина. (весело). Ой, а я почула слово «йди» - значить цього року бути мені в парі!

1 Дівчина. Ну, на що ще будемо ворожити?

2 Дівчина. Дівчата, а мені мама розповіда­ла, що вони колись ворожили на ложках. Коли Постукати ложкою об ложку, то прокинеться в селі чийсь пес, звісно, загавкає. А ти слухай: з якої сторони обізветься, з тієї сторони чекай старостів.

(Дівчина починає калатати ложками. Загав­кав десь далеко пес).

3 Дівчина. Давайте далі ворожити. Я знаю ще один спосіб ворожіння - на типові, мені моя ба­буня розказали. Підходиш до тину по темному і тричі промовляєш, перебираючи стовпчики один за одним: «стовпець, молодець», на останньому, за який взялася рукою, в'яжеш свою стрічку, а тоді дивись - який тобі стовпець попався - стрункий, кривий чи, може, сучкуватий!

(Дівчата підходять до тину, починають воро­жити, перебираючи стовпчики по черзі. Кожна до свого кілочка в'яже стрічку. Сміються. Загав­кали собаки. Сміх та голоси хлопців. Дівчата сполохалися).

4 Дівчина. Казала ж вам, тихіше. Бачите, хлопці вже йдуть сюди.

1 Дівчина. Тікаймо скоріш, бо соро­му й сміху не оберемося!

2 Дівчина. Та вже до тіточки Ганни пора, мабуть, уже й Калита впеклася!

(Дівчата йдуть. З'являються хлопці.

Пісня «Їхав козак»

1 хлопець. Ну, годі, посміялися і досить.

2 хлопецьТа вже й пора до тітоньки Галі.

3 хлопецьТам дівчата, ма­буть,

4 хлопець.Уже й вареників наварили,

5 хлопець. Та і в «Калиту» пограємо

6 хлопець. Пішли.

Всі. Пішли!

Хлопці йдуть. Заходить тітка Галя з доч­кою

Галя. Ой, нарешті упоралися. Дівчата побігли переодягатися. Казали, скоро прийдуть. Та й су­сідки ось-ось прибудуть.

Дочка. Мамо, а ворожити ми будемо?

Галя А не ранувато ще?

Дочка. Так я ж не заміж у вас прошуся, а тіль­ки долю дізнатися.

Галя Ой, моя ти донечко! Та чи тобі погано біля матері? Не спіши, ще встигнеш.

А може щось заспіваємо, поки дівчата прибіжать.

Чути дівочий гомін, сміх. Захо­дять дівчата.

1 дівчина. Добрий вечір, люди добрі!

2 дівчина. Доброго вам здоров'ячка!

3 дівчина. Та із Святим Андрієм!

Галя Проходьте, дівчаточка, та розміщуйтеся, кому де зручно.

Дочка. А ви хіба самі прийшли, без хлопців?

Галя Ти диви на неї!

Дочка. Ну, мамо!.. (Засоромилася).

Галя Краще неси миски.

Гадання на мисках

4 дівчина. Дівчата, а ви пили сьогодні воду?

1 дівчина. Я пила.

2 дівчина. А я, ні! Я чула, якщо цілий день не пити води, то неодмінно уві сні суджений дасть напитися!

Гадання на зерні

Дочка. Дівчата, а давайте ще поворожимо на сірниках. Треба взяти два сірники, подумки по­значити,, що один сірничок - це ти сама, а другий сірничок - то твій хлопець, який тобі подобається. Водночас запалити ці сірнички і тримати їх палаю­чими головками догори. Якщо, догоряючи, голов­ки нахиляться одна до одної - то будете в парі, а якщо у різні боки - то не буде пари.

(Дівчата ворожать на сірниках, в однієї з них сірники розійшлися в різні боки).

1 дівчина. Насте, Петро і тут від тебе тікає, бо боїться тебе!

(Всі сміються).

2 дівчина. А ось ще раз поворожимо і побачи­мо, хто з нас буде старостів приймати - ти, чи я?!

3 дівчина. А як це?

4 дівчина Ану, скидайте чоботи! Та по одно­му, а не обидва! А тепер по черзі один поперед од­ним ставимо чобітки на долівку носком до порогу. Чий чобіток першим стане на поріг - та першою вийде заміж.

(дівчата почали ворожити «на чоботях» )

Хтось стукає у двері.

Галя. Заходьте, заходьте, хлопці! Ми вже дав­но чекаємо на вас. Не бійтеся, я вас обороню, якщо...

(Заходять хлопці з гостинцями для дівчат

1 хлопець. Добрий вечір, тітонько!

2 хлопець.. Добрий ве­чір, дівчата і всі гості!

3 хлопецьЗ Андрієм вас!

4 хлопець. А чи при­ймете нас до свого гурту?

Дочка. Та заходьте вже! Просимо!

Галя Дівчата, запрошуйте хлопців до столу. Вони, мабуть, зголодніли, пустуючи. Проходьте, хлопці, сідайте. Поки я сходжу до печі, а ви тут поспівайте!

Пісня «Несе Галя воду»

5 хлопець. Дівчата, а ви вареників вже наварили?

Пісня «Варенички»

Галя А зараз ми перевіримо, хто з наших хлопців найпрацьовитіший.

Конкурс «Вареники»

Галя. Ну, ось і настав той час, коли будемо Калиту кусати! Ану, дівчата, знаєте, що треба робить?

(Двоє дівчат беруть два рушники і створюють із них ворота, інші дівчата парами стають по обидві сторони «воріт»).

1 дівчина. В одне віконце - ісходе сонце.

2 дівчина У друге віконце - в обіді сонце.

3 дівчина У третє віконце - в полудні сонце.

4 дівчина А й у четверте віконце - заходе сонце.

(П'ята дівчина проходить крізь рушникові ворота, несучи в руках Калиту на рушнико­ві. Піднімає Калиту над головою і промовляє молитву).

1 дівчина

Добридень тобі, сонечко красне!

Ти святе, ти ясне, ти прекрасне!

Ти чисте, величне, прекрасне,

Освіти та нагрій святую землю,

Зроби її родючою та плодючою.

Дай сили людині, тварині й рослині!

2 дівчина. Калита, Калита! Із чого ти вилита?

3 дівчина

Ой, я з жита сповита, ой, я сонцем налита

Для красного цвіту, по білому світу!

(Дівчата прив'язують червону стрічку до Ка­лити і підв'язують до стелі.

1 хлопець. Ми Калиту чіпляємо та на місяць поглядаємо.

2 дівчина.Свою долю-радість закликаємо!

Галя. Ось і почепили Калиту - наше сонечко. Тепер будемо кусати, але спочатку треба вибрати пана Калитинського.

Всі. Нехай Демян буде! У нього найкраще виходить.

Галя. Тепер обираємо пана Коцюбинського.Гей, Дмитре, а ти будеш Коцюбинським

1 хлопець. Здоров, пане Калитинський!

2 хлопець.. Здоров будь, пане Коцюбин­ський! А куди це ти їдеш?

1 хлопець Їду Калиту кусати!

2 хлопець. А я буду по писку писати!

Коцюбинський. А я укушу.

Калнтинський. А я впишу!

Коцюбинський. А я сміятися, щоб не трапило­ся, не буду.

Калитинський. Спробуй! Засмієшся - весь пи­сок сажею вимащу!

Галя. Ну, усі скуштували нашої Калити? На Андрія обов'язково треба відкусити шматок від сонячної Калити, щоб на той рік стати здоровіши­ми та сильнішими.

Всі (разом). Калита, Калита, солодка була, тебе ми наїлися, як від сонця нагрілися!

Ганна. От і закінчилося наше свято. Але в селі воно тривало до самісінького ранку. Хто нехтував цією традицією, тому збитки робили: кому віз сіна на хату знесуть, кому ворота знімуть та віднесуть аж на край села, а кому тин переставлять. І, не дай Боже, кому образитися - ще гірше зроблять! Бо всі ці пустощі були дозволені громадою тільки на Андрія. Адже це свято молоді, краси та пару­вання. Так що...

Всі разом. З красною вас Калитою!